прокидатись серед пахощів квітів, під спів пташок, пряний аромат кави з корицею, ваніллю та хрумкими запашними свіжими круасанами, під приємну французьку музичку...
це парк після дощу, де повітря, наповнене озоном, ти прогулюєшся з близькою людиною, ви нікуди не поспішаєте, навіть злегка загубились в просторі та часі….
це джаз на львівських вулицях, в парках, під дощем…
це життя з відкритими очима, відчуття , що зараз саме той найкращий момент! Тож злови його!
Це відчуття. Вміння відключити мислення і зосередитися на справнішому і щирішому – відчуттях, відкрити душу на сприйняття чуттєвого світу – - Коли джаз на вулицях Львова проникає до глибин твого я і свобода джазу перегукується з свободою твоєї душі і душа таким чином стає діапозонально об»ємнішою, її приглушене бурмотіння переходить в танок імпровізацій в якому немає ментальних кордонів…. - Коли відчуттями вникаєш в потаємну суть речей, подій, людей і вони стають ближчими, часткою твого чуттєвого світу і все магічно перетворюється на багатобарвну субстанцію, що продукує полімерний світ життєвого джазу… - Коли твій внутрішній світ починає створювати зовнішній, наповнювати інший чуттєвий світ і ти стаєш співучасником спілкування душ Господа, причащаючись таким чином до того справжнього, вічного, най-найважливішого… - Коли в буденному наповненні твого життя, в щирості близьких, в маршах хмаринок, в багатстві витканого Господом панно, в самотніх прогулянках по вечірньому Києву відчуваєш свого, рідного Батька, ніжно, з захопленням та трепетом обіймаєш Його і Він кружляє-кружляє тебе в своїх обіймах… І байдуже, що інші цього не бачать, чи не завжди розуміють посмішку на твоєму обличчі… це Твій світ, унікальний і неповторний, як сама ти, як твоя індивідуальність…
смак життя - це коли ти відчуваєш все на максимумі, купа емоцій і всі вони твої. а ше, коли ти отримуєш такий кайф від чогось, шо аж мурашки по тілу, волосся дибки і в той момент тіло, розум і душа зливаються в одне ціле і тоді ти можеш сказати - це щастя.
Це відчуття. Вміння відключити мислення і зосередитися на справнішому і щирішому – відчуттях, відкрити душу на сприйняття чуттєвого світу –
ReplyDelete- Коли джаз на вулицях Львова проникає до глибин твого я і свобода джазу перегукується з свободою твоєї душі і душа таким чином стає діапозонально об»ємнішою, її приглушене бурмотіння переходить в танок імпровізацій в якому немає ментальних кордонів….
- Коли відчуттями вникаєш в потаємну суть речей, подій, людей і вони стають ближчими, часткою твого чуттєвого світу і все магічно перетворюється на багатобарвну субстанцію, що продукує полімерний світ життєвого джазу…
- Коли твій внутрішній світ починає створювати зовнішній, наповнювати інший чуттєвий світ і ти стаєш співучасником спілкування душ Господа, причащаючись таким чином до того справжнього, вічного, най-найважливішого…
- Коли в буденному наповненні твого життя, в щирості близьких, в маршах хмаринок, в багатстві витканого Господом панно, в самотніх прогулянках по вечірньому Києву відчуваєш свого, рідного Батька, ніжно, з захопленням та трепетом обіймаєш Його і Він кружляє-кружляє тебе в своїх обіймах…
І байдуже, що інші цього не бачать, чи не завжди розуміють посмішку на твоєму обличчі… це Твій світ, унікальний і неповторний, як сама ти, як твоя індивідуальність…
смак життя - це коли ти відчуваєш все на максимумі, купа емоцій і всі вони твої. а ше, коли ти отримуєш такий кайф від чогось, шо аж мурашки по тілу, волосся дибки і в той момент тіло, розум і душа зливаються в одне ціле і тоді ти можеш сказати - це щастя.
ReplyDelete