мінливий внутрішній світ

 

 Нещодавно Соломія потрапила на моновиставу по мистецтву, яка відбувалась в кавярні, інтер"єр якої нагадував стиль часів автрійської сецесії...Було досить людно, кавярня маленька, люди підходили, їх ставало все дедалі більше, було досить галасно і незатишно через це...І Соломія спіймала своє бажання абстрагуватись від усього цього галасу та метушні... Тим часом її очі зосередились на стінах кав"ярні, де були імпресіоністичні полотна... В кімнаті було багато антикваріату, по обидва боки стояли австрійські пічки,  багаті оздобою. Все це нагадувало старий галицький побут часів початку  20 століття...
   Раптом її око зупинолось на одному полотні, на якому було зображено спокійне море, човни, яскраві проміння заходу сонця зігрівали всю картину і навіть потрапляли за її межі, так, що Соломія відчула це проміння та солонуватий аромат моря, його заспокійливу мелодію хвиль, які огортають  човни... і аж раптом виключили світло і розпочалась вистава....
  Під час вистави було багато балету, музики Баха, Гегеля, Моцарта і Вівальді...  І Соломія почала  замислюватись над митцями, їх внутрішнім світом, який створював музику, поезію, живопис, драматургію...

  Вона почала розмірковувати про процес перевтілння  душевних хвилювань у витвір мистецтва. Чим глибші переживання, тим яскравіше Митець може їх втілити у свій витвір, який через десятки, сотні років, інша людина при зіткненні  вловить  ті самі  відчуття, страждання, натхнення... Це схоже трохи на магію, чи не так? Мистецтво - це інтимне побачення із внутрішнім світом автора. Під час зустрічі, якщо ти з відкритим серцем, то наче наповнюєш свою душу емоціями автора, його світлом, його натхненням, його поглядом, його різновидом щастям в якомусь сенсі…

Соломія замислилась скільки людей за своє життя прагнули пізнати  багатогранний незрозумілий світ Митця! Внутрішній світ творчої людини дуже глибокий, наповнений підводними течіями, протиріччями, не завжди помітними ззовні неозброєним оком спостерігача... Душа Митця схожа на пристрасть... Вона і манить, і лякає водночас…Зрештою Соломія вірила, що кожна людина має митця в собі, потрібно тільки віднайти його в собі, потоваришувати з ним, приручити ту пристрасть, закохатись врешті решт в нього! Адже кожна людина створена по подобі Божій, який є  Творцем!

Кажуть або кохаєш себе в мистецтві, або кохаєш мистецтво в собі. Вершина довершеності - це кохати мистецтво в собі і при цьому залишатись адекватним, скромним, простим і доступним людям…Але для Митців відкривається стільки спокус у житті - і слава, і гроші, і протилежна стать, зрештою як і для всіх людей, але у митців емоційний світ дуже насичений і мінливий...
Як не піддатись цим спокусам, яких так багато на шляху Митця ?