просто літо...

 Літо...Сидячи на  сонці, коли промені ніжно торкаються обличчя, вітерець похитує листячко дерев над головою, і вся ця музика природи заспокоює і обгортає приємним теплом..Роблячи своїми руками декупаж, колаж, рисунки, листівки переключаєш свої думки на творчість, і забуваєш про свій сум, створюючи щось нове і прекрасне, даючи життя новим відчуттям...Мелісовий чай з приємною музичкою в затишному кафе, може наштовхнути на нові роздуми, ідеї, прекрасні свіжі етюди.. Телефонний дзвіночок до близької людини, що розуміє тебе з пів-слова, завжди зігріє душу і наповнить підтримкою та любов"ю.
  Насправді, гармонія є в нашій душі, просто треба зупинитись помовчати,вимкнути всі голоси, страхи, соціум, конкуренцію, та інші провокаційні моменти, прислухатись до дитини, що живе в кожному з нас. Саме в дитячих мріях, наша відповідь на всі дорослі запитання.
   Можливо сум, дискомфорт - це те, що штовхає нас на нові траєкторії в житті, нові враження, вчинки, переміщення в просторі, створює нові зустрічі, нові можливості, а також виводить нас на якісно новий близький рівень спілкування з людьми і самим Творцем!!!

   Таким чином, сум - це рушійна сила змін  в нашому серці та житті.Це як змії, мурашки, таргани - здається, що в них  хорошого? Але без них екосистема не була б повною та довершеною.....