Sunrise


   Четверта ранку влітку, кельтська музичка злегка поблизу виспівує,
 пташки починають  свою мелодію, природа просипається, все оживає...
Душа відпочиває, свідомість розширюється...всі поснули...
Тільки музичка приємних ірландських мотивів та вогонь багаття злегка поскрипує, пташенята вже виспівують, легкий вітерець ласкає слух, смарагдово-помаранчовий смугастий 
світанок починає свою красиву постать...Дерева  грайливо шелестять на вітрі..
    Вода навколо в унісон переливається..
Все в природі має свою впорядкованість, свою гармонію.
Щось миротворче є в природі, на самому світанку...
Щастя - це коли просто добре-добре, не хочеться аналізувати,
 думати, переживати, розчиняєшся тут і зараз в цьому сьогоденні  -
і що було раніше, і що буде пізніше немає такого величезного значення саме зараз...
Світанок - це початок чогось незвіданого, нового дня,
нової історії, яку ще ніхто не чув, і ніхто не переживав так особливо, як ти.
Світанок - це вічність, занурена в цю мить, свого роду концентрат!

Comments

  1. Алінчик, дякую за ці слова!!!:), одразу так свіжо стало, ніби сижу біля озера ранком, з кавусьою)), і так добре....сидіти з Богом, розмовляти чи проспо мовчати і насолоджуватись спокоєм)!..

    ReplyDelete

Post a Comment