Життя -театр і всі ми там актори...
Кажуть, що життя - це театр, де ми всі актори...
Хтось сприймає життя, як чистий холст,
на якому вимальовуємо свої життєві траєкторії...
Є думка, що письменник все життя пише одну книгу,
незалежно від кількості написаних ним книг...
Життя -це проміжок часу, де ми проявляєм себе в певною мірою,
проживаємо в різних ролях - дочки, жінки, дружини, матері, бабці...
Насолода, натхнення, радість існує лише в теперішньому часі,
в минулому - це спогади, а в майбутньому - фантазії!
І лише теперішній момент має магію впливу
на вічні зміни в просторі і часі наших безсмертних душ!
в минулому - це спогади, а в майбутньому - фантазії!
І лише теперішній момент має магію впливу
на вічні зміни в просторі і часі наших безсмертних душ!
сьогодні прочитала вираз, що щастя не потрібно шукати зовні, воно вже всередині нас...можна намагатись щось доповнювати в житті, заради свого росту, але з таким відношенням, що ми нічого не втрачаємо, а можемо лише придбати, використовувати кожну можливість життя)...
ReplyDeleteЦікаво, у нас на службі якраз був урок про зрілість, і там звучали саме ці думки.
ReplyDeleteАле мені щось важко проживати кожний день як останній. Сприймаю час як належне...
Життя. Ми тут, щоб наша душа могла відчувати. Душа знає, для чого вона тут, а ми, за соціальною структурою, затуркали нашу душу так, шо вона, бідна, ледве рипається, шоб нас підштовхнути до наших, особистих справжніх цілей і справ. Ми не слухаємо душу, навіть не так - ми не чуємо душу - бо треба бабло заробляти, машини купувати, хати будувати, бізнес розкручувати або ж просто на фізіологічні потреби заробляти. Цікаво, шо якшо б послухали її - душу, то би і гроші з'явилися і визнання серед людей і стало б нам радісно жити. А тому потрібно прислухатися до проявів душі, щоб прожити це життя радісно і щасливо і достойно.
ReplyDeleteДякую, що нагадала мені про те, щоб насолоджувалась цим моментом. Я частіше розчиняюся в просторі, в інформації, в думках абстрактних і різних... Хочу навчитись проживати теперішній момент, знаходитись у ньому тут і зараз. Таня Р.
ReplyDelete