У літній кухні бабця за столом

 

Мені дитинство снилося вночі -
Бабусі хата, в спориші подвір'я,
І кругом нього бузини кущі,
А надворі стояло надвечір'я.
Дідусь щось у садочку майстрував, -
Він все на світі вмів колись робити,
Веселий був, сміявся, жартував,
Вчив рідних поважати і любити!
У літній кухні бабця за столом
Вареники з картоплею ліпила.
Від неї завжди віяло теплом,
Я свою бабцю, більше всіх, любила!
А ми із братом гралися в дворі, -
Такі малі обоє, безтурботні.
Хоч сонце вже й сховалося вгорі,
Та час стояв гарячий і спекотній...
Прокинулась. І довго в голові
Стояв той сон, немов перед очима.
Бо те село, та хата - у селі,
Навіки в пам'яті, я всім тим одержима!