Its a wonderful world!!

 


Ми, напевно, забули як жити
Розгубили десь в дальніх краях
Все хороше, просте і відкрите,
Що належно тримати в серцях.
Ми забули, чи, може, не вміли?
Стали надто до світу жорсткі
І кудись все хороше поділи
Душі темні, холодні й пусті.
Ми забули, забули любити,
Цінувати малесеньку мить.
Ми забули хороше робити,
Коли в іншого щось заболить.
Ми забули, напевно, що люди!
І живемо на Божій землі
Нам все ближче стають пересуди
Ми все більше стаєм "вчителі".
Ми забули...шкода, що забули...
Як любити, прощати, цвісти.
Ми забули, чи, може, не чули?
Як любов відбудує мости.
Ми забули... і світ потопає...
Ллється скрізь лиш один негатив
Тільки,чуєш?Життя догорає
А ти так і ніде не світив...
©️
Аліна Войтенко

Comments