Сьогодні день літнього сонцестояння!!

День літнього сонцестояння - найдовший день та найкоротша ніч року, коли, за українською приказкою, "Зоря зорі руку подає".
Цей момент вважається початком астрономічного літа та важливою астрономічною подією, що відбувається в Сонячній системі, адже саме цей день знаменує початок літа в північній півкулі Землі і початок зими в південній.
У день літнього сонцестояння наша планета, обертаючись навколо уявної осі та здійснюючи рух навколо сонця, займає відносно світила таке положення, коли сонячне проміння в північній півкулі прямовисно падає на північний тропік.
За народними спостереженнями, Сонце у цей період "висвітлює дно найглибших колодязів, найглибших озер й вирів".
Найдовший день року триватиме 17 годин і 33 хвилини, а найкоротша ніч - менш як шість з половиною годин, тобто лише чверть доби.
Звичайного року в північній півкулі літнє сонцестояння відбувається в ніч із 21 на 22 червня, а у високосний рік - з 20 на 21.
Високосного 2020 року сонцестояння за київським часом розпочнеться 21 червня о 00:43.
Пік світового часу триватиме три дні, власне, тому і називають цей період сонцестоянням. Після цього Сонце поступово схилятиметься небосхилом щодень нижче, дні ставатимуть коротшими, а тому у народі цей календарний відрізок називають ще сонцеворотом: "Сонце повертає на зиму, а літо - на спеку".
Астрономічне явище літнього сонцестояння добре відоме населенню Європи ще з часів неоліту, коли постають перші мегалітичні обсерваторії типу славнозвісного Стоунхенджа.

Схожі споруди - менгіри зі стоячих каменів та викладені камінням кола-кромлехи - відомі й в Україні.
Їхнє основне призначення полягало у точній фіксації літнього й зимового сонцестояння та весняного й осіннього рівнодення, яким наші далекі предки надавали магічного значення впливати на долю кожної людини.
Всі європейські народи урочисто святкують день літнього сонцестояння, а у Фінляндії та Швеції навіть сьогодні це - національне свято державного рівня.
Справляють його в ніч із 23 на 24 червня, оскільки з прийняттям християнства святкування приурочили до дня народження Івана Хрестителя.
Тому у Франції свято називають Днем Сен-Жана, у Данії - Йонсок, день Сан-Джованнні в Італії, Іваньє — в Словенії, день святого Джона або Мідсамердей і Мідсомардаг - "день середини літа" - у Великій Британії та Швеції.
Основні елементи свята - солярні культи, ритуальне розкладання багаття, збирання трав і рослин, купання та обливання водою.
У загальних рисах обряди й ритуальні дії, вірування й ігри, пов'язані з літнім сонцестоянням, збігаються в усіх європейських народів, що свідчить про давнє походження свята від спільного індоєвропейського кореня.

В Україні схожі святкування кожного року відбуваються 7 липня на Івана Купала. Цього дня православні та греко-католики теж відзначають за церковним календарем народження Предтечі Івана Хрестителя.
За так званим старим стилем ця подія припадає також на 24 червня.
Розходження у датах святкування по суті одного й того ж свята пояснюється тим, що європейці в громадському та церковному житті користуються григоріанським календарем, запровадженим у 1582 році Папою Римським Григорієм XII.
Григоріанський календар нині утверджений у цивілізованому світі як міжнародний стандарт. Натомість в Україні народні свята й нині залишаються прив'язаними до церковного юліанського календаря, остаточно прийнятого ще далекого 63 року до н.е.
Сьогодні між більш точним із астрономічного боку григоріанським і старим юліанським календарями набігло відставання з різницею вже у 14 днів. Саме цим назагал і пояснюються нинішні розходження в датах проведення Іванового дня між європейцями та українцями.
Проте в Україні як Великий День Сонця в ніч на 22 червня святкують рідновірівці, рунвірівці та інші об'єднання місцевих неоязичників. Їхні святкування мало чим відрізняються від звичних для решти українців купальських обрядів, пов'язаних із пошануванням вогню земного й небесного, водної стихії та рослинності.
Цього року день літнього сонцестояння збігається із кільцеподібним сонячним затемнення, яке досягне максимуму 21 червня о 9:40, а також із настанням молодика - нового місяця.
У високосний рік такий рідкісний збіг астрономічних явищ, за народними віруваннями, віщує цілком незвичний і неочікуваний перебіг подій цього важливого дня року.