А над Львовом, моїм рідним містом

 А над Львовом, моїм рідним містом,

Осінь бавиться жовтим листом.

То підсмажить його, то зірве,

То покаже усім, де живе.

А живе вона в Сихівськім лісі,

Біля дому мого, на горісі,

В старих вежах, а ще в кам"яницях,

На холодних, високих дзінницях.

Вона скрізь - у каплиці і в храмі,

На кухонній віконній рамі,

На проспекті Свободи й на Замку

Бачу осені жовту фіранку.

Чую запах гіркий хризантеми.

На бруківці жовтневі емблеми.

На Топольній і на Підголоссі

Сяє листя в шовковім волоссі.

Це ж над Львовом осіння соната,

Така тепла і вічно крилата,

Знов лунає над арками миру

Й проникає у кожну квартиру.

В кожне серце. Це ж осінь у Львові.

Усі клумби осінньо бузкові.

Всі панянки у кольорі "беж".

Пахне сидром і штрудлем від веж.

І така тут гармонія смаку -

Мигдалю, чебрецю, пастернаку.

І така тут осіння спогляда -

Гірка кава й така ж чоколяда.

Галина Потопляк

#standwithukraine

#всебудеукраїна