Налито в повітря духмяного щастя

Кудись поспішає на ровері літо,
Не хоче ж бо зрілості - волі і вітру!
Яскравого цвіту по вінця налито
У фарби, що серпень мішає в палітру.

Налито в повітря духмяного щастя,
У серце - гармонію, в яблука - меду.
Хоч спокій води колисає латаття,
Та крила птахів вже готові до злету.

І ранки, огорнуті серпня серпанком,
Обіймами душу стискають до щему...
Високо ще сонце. Ще тепло на ганку.
Та осінь вже в серці складає поему...

©️Наталія Писаренко🍀