Вишивка - чи не найдревніше письмо українців
1. Безкінечник (хвилька, кривулька, меандр)
Один із найдавніших знаків, що символізує вічність, неперервність буття - адже нема в нього початку, нема й кінця. Символ, що відноситься до культу води, який існував у перших цивілізаціях, зокрема, трипільській. За своїм зображенням безконечник нагадує синусоїду, тобто, вказує на хвильову природу матерії. З огляду на це можна говорити про вплив цього символу: він структурує людину, її енергетику, гармонізує нас. Крім цього, безкінечник - це символ захисту, вважалося, що його зображення унеможливлює проникнення до тіла зла, поганої енергетики. У вишивці різного роду меандри вишивають по краях рисунку.
Це також один із найдавніших символів у народній вишивці. За своєю формою це - половина сварги, свастики. S-мотиви, по суті, це хвиляста лінія. Цей символ також стосується культу води, але це знак так званих "земних вод", тих, що дають життя. Тобто, це також символ плодючості. Також дослідники відносять цей символ до древнього культу змії. Змій, як охоронець підземного світу, символізував чоловічу сутність, родючість і запліднення, крім того, змій завжди асоціювався із водою. Ці знаки в ряд вишивали найчастіше на подолах жіночих сорочок, а також на рукавах, уставках і на манишках чоловічих сорочок.
Солярний символ, який має потужну енергетику. За формою це - прямий хрест, що рухається. Зваживши напрямок руху, маємо ліво- чи правосторонню сваргу, символи з протилежною енергетикою - плюс та мінус, літнього та зимового сонця, прогресу та регресу. Символ має здатність гармонізувати, урівноважувати людину. Цікаво, що на різних рукавах сорочок обов'язково вишивали різнонаправлені сварги - аби досягнути гармонії. Найбільше сварг зустрічаємо на вишивках Поділля та Гуцульщини у вишивці технікою "низинка".
Є два види трикутників, що зустрічаються у вишивці. Відрізняються вони напрямками вершини - догори чи донизу. Трикутник вершиною догори - це чоловічий символ, знак вогню, духу. Трикутник вершиною донизу символізує жіноче начало, матерію, це, власне, знак лона, чаші, де зароджується нове життя.
У вишивці зустрічаються орнаменти з різним поєднанням трикутнинків. Це може бути лінійний орнамент, зубчастий узор, утворений чергуванням трикутників. Трикутники можуть поєднуватися у вигляді так званого "пісочного годинника" - коли два трикутники дотикаються вершинами, це позначення граней бутя, світу-антисвіту. Зустрічаються орнаменти, утворені трикутниками, накладеними один на один - в такому випадку це шестикутна зірка, символізує такий знак проникнення духа в матерію. Ще один варіант поєднання трикунтників, якщо їх обєднати, доторкнувши основами, - дає ромб.
Символ родючості, адже за формою він нагадує два трикутники, чоловічого та жіночого начал. Відноситься до культу землі. Ромб (із крапкою посередині) є символом засіяного поля, яке мало надзвичайно велике значення для наших предків, означало багатство, достаток і добробут. Цікаво, що головний реманент українців-хліборобів - борона, якою саме й готували поле до сівби, має форму ромба. Ромбоподібні узори вишивали на весільних рушниках та на весільному одязі. Одяг із вишитими ромбами молода жінка, завагітнівши, мала носити аж до народження дитини. Адже цей символ слугував сильним оберегом.
Крім ромба часто у вишивці зустрічається й квадрат. Це символ магічного числа 4, що позначає матерію. Символізує чотири пори року, чотири елементи, частини доби, життєві цикли.
Це символ Сонця, Творця, чоловічого начала. Сьогодні він, насамперед, асоціюється з ідеєю Христа, позначає перемогу світла над темрявою. Крім того це знак центричності простору, гармонії чотирьох стихій.
Символ Місяця, жіночого начала. Перехрещення двох ліній - це захист, оберіг від зла.
Символ Творця, Сонця (колядницька зірка - саме 8-кутна). Це також знак Богородиці, так звана Зірка Матері: 8-кутну зірку зображають на Богородичних іконах. Цікаво, що цей мотив утворюється накладанням прямого хреста на косий, тобто, це поєднання чоловічого та жіночого начал.
Символ, що відображає модель Всесвіту, поділ на потойбічний світ, земне життя та небесне царство. Також дерево - це символ минулого, теперішнього та майбутнього. У ньому закладено ідею продовження роду, життя. Найчастіше вишивали Древо життя на рушниках. Часто мотив світового дерева нагадує жіночу постать із піднятими вгору руками.
Жіночі силуети у вишивці несуть символіку родючості, продовження життя. Зустрічаються символи із піднятими догори руками - це ритуальний жест Оранти, яким молять про врожай, життя. Інший символ - жіноча фігурка з опущеними додолу руками (або як варіант - складеними на животі) - символ захисту урожаю, знак Рожаниці, що благословляє на врожай, дає його. Перший варіант актуальний для землеробів у першій половині року, коли просять урожаю, другий - у другій, коли його збирають - у прямих і символічних значеннях.
P.S. До того, аби зрозуміти символи, які використовуються в народній вишивці, відчути їх, треба йти роками - читаючи книги, відвідуючи музеї, перешиваючи старі узори… Кожен виходить на цьому шляху до свого - хтось вишиває, бо подобається, хтось - із наміром привнести тим чи іншим знаком на сорочці гармонію та добро у своє життя… Але як би там не було, таким чином ми зберігаємо ці символи, даємо їм нове життя. Не дарма ж кажуть, що вишивка - це наше найдревніше письмо. Слава Богу, що ця традиція у нас зберігається донині, що жінки продовжують майстерно вишивати сорочки своїм дітям та чоловікам і навчають своїх доньок цьому ремеслу. Так передаються далі, в наступні покоління й древні символи. І хтозна, можливо, для них вони будуть навіть більш зрозумілими?
Comments
Post a Comment