Ти виросла!!! Струмок пробився з скелі...

Ти, мов зоря!!! Краси твоєї

тендітне світло камінь оживля...

Ти виросла!!! Струмок пробився з скелі...

І по весні я чую солов"я...

Ти виросла - і оживають фарби, 

ти глянула - портрет заговорив....

Ще не зникай, хоч Захід... догорів

за шпилями Соборів,

але вкраде у Сонця сяйво Місяць
 для митців...
автор Володимир Шилан