Ален прийшла і мрія розквітала...

Ален прийшла і мрія розквітала,

і з нею я щасливим був...

Те щастя так давно відчув,

та відчуття його ніколи не зникало...

Лети, лети - вогонь тебе манить,

та обережний ти чи неумілий,

і не дають тобі відради крила,

й вогонь, до речі, не навік  горить...

В іронії до щастя і до мук

перенесу усе відносно легко,

та жаль, що не повториться той трепет

від дотику її маленьких рук..
автор Володимир Шилан