ВІНОЧОК

 

нащадки Шумерів , представники культури шнурової кераміки, які мешкали на території сучасної України в XIV ст. до н.е. , залишили у спадок слов’янам деякі символи. Серед них знак міфічної шумерської богині Інанни, тобто Іштар, який означає "ясне небо" . Складається він з круглого Віночка з вплетеною в нього стрічкою, яка створює два кінці, цей Віночок прикрашає зірку з шістьма променями . Символ зображений і на саркофазі Ярослава Мудрого в Софії Київській ХІІ ст. Тож, український Вінок із стрічками, це елемент знаку Інанни, що відтворює значення "ясного неба" над головою хто його носить. Це оберіг.

#tradition

Термін "віночок" в кожному етнографічному районі мав свою назву:

Чільце, Коробуля , на Поділлі Лубок , Капелюшиня, Фес на Буковині, на Закарпатті Перта, також Косиця, Плетінь на Гуцульщині , Коруна на Лемківщині, на Подніпров’ї це Гібалка. Буковинки носили Коди — вінкоподібні прикраси, що кріпилися на тімені й пишно піднімалися вгору .

Не менше значення приділялося стрічкам, тобто Биндам , їх кольору або підбору. Наприклад жовта бинда — символ Сонця , малинова це душевність і щирість . Білу вплітали лише тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом .

До штучного Вінка, стрій що на світлині, прикрашен Ґерданами зі скляних намистин з хрестиками і Дукачами. Інколи, на Франківщині доповнювали Уплітками, тобто жмутами різнокольорової вовни .

В Україні починали носити Віночок дівчатка з трьох років. Перший, для трирічної доньки плела мама, купаючи його в росах, коли на небі сонце зайде, сім днів, а тоді клала до скрині.

Світлину створила Makoviya Troian .

Головний убір та намиста Прикрасна Майстерня Makoviya .

Стрій з Полтавщини, з колекції Susanna Karpenko .

Модель Анастасья Швидюк .

Українки найкрасивіші дівчата в Світі.

#folk #beauty