варшавські спогади

  У  Варшаву закохалась одразу...Закохалась у місто стародавньої казки-легенди, традиції, слав"янських звичаїв та гостинності і.. сучасної Європи...Місто, де я була студенткою, і відчувала себе європейкою...

  Особливі відчуття охоплюють мене, коли  гуляю вечірніми варшавськими вуличками поблизу Варшавської Політехніки, де я студіювала магістратуру ...Тут я вчилась самодостатності, поваги до себе, до Львова, до України, до Варшави, до Польші, до Європи..так магістратура виявилась життєвою і в багатьох напрямках повчальною...
 Поляки дуже спокійна та розслаблена нація, сама вимова польської мелодійна, схожа на галицбку... Добрі культурні традиції мови, де до жінок завше звертаються як до "пані", а до чоловіка  як "до пана".
Направду нам багато чого можна повчитись в Польші, і як в побутових речах, і як в стратегічних на рівні країни...Ментально ми дуже схожі, тому не дивно, що поляки так підтримали українців в подіях Майдану і далі...Їм  самотньо в Європейській Унії, вони були б щасливі якби ми приєднались до них...Мої мрії, щоб Львів і Варшава, були якомога ближче і тісніше в співпраці, в проектах, в подальшому житті...