Думай як митець

 

Думай як митець // Вілл Гомперц // ArtHuss // Переклад: Марина Ільницька

Почну з того, що єдине, що мене відштовхувало від цієї книжки — це назва. Оцей імператив “думай” страшенно нагадав заги усіляких мотиваційок, які зазвичай нічого цікавого у собі не несуть (а ще назву книжки «Кради як митець»). Та і власне тема креативності мислення не є аж такою свіжою. Усе це заперечив її автор — Вілл Гомперц. Колись, прочитавши невеличкий уривок книжки «Що це взагалі таке?», мене захопив його стиль і підхід. У ній автор пояснює підходи відомих художників і пояснює їх стиль, а от у «Думай як митець» він обрав дуже цікаву тему — способи думання відомих художників і як це можна використати для себе.

Перше, чим вона зачіпає — у її креативності. Гомперц сам думає, як митець, і це чудово. Кожна історія пов’язана з відомими і не дуже іменами, але при тому дивує.

Про що він розповідає:

•  прагматику художників — тут можливо було навести безліч прикладів, але автор згадує Ван Ґоґа і його спроби продати роботи. Так-так, історія про те, що він продав лише одну картину не нова, але сам факт важливий. Ван Ґоґ думав про продажі картин, і не оминав цієї тема, як звичний образ художника;
• вневненість та допитливість та Марину Абрамович. У цьому розділі про те. як митці роками вивчають якісь на перший погляд дрібниці заради мистецтва, і роблять це із абсолютною цікавістю, бо без цього ніяк;
•  “кради як митець” — і тут чудова історія про Пікассо та малюнки, які потрапили на обкладинку, так-так, ці бики були на стінах доісторичних печер, а Пабло зробив із них сучасне мистецтво;
• скепсис художників і чому тут дуже важливий образ Давида (бо це сам процес думання!);
• великі та дрібні деталі — дуже класний розділ! про художника, який створював свої роботи із картин іншого художника, звертаючи увагу на деталі та «Дівчину з перловою сережкою» і точку входу у картину;
• відважність та особливий погляд і про те, як можна малювати війну, якщо був там, і якщо — ні;

І це ще далеко-далеко не все. І щодо тем і змісту. Читайте!

А ще книжка має додатки із картинами, про які розповідає автор. Це дрібниця, але важлива, часто такі книжки оминають таку дрібницю).
А ще вона має красиві сторінки із тематичними цитатами, які хочеться взяти в рамку і повістити на стіну (бо вони зовсім не банальні). Ось декілька із них:

/У кожної картини є точка входу. Маленька деталь, яка впадає в око й вабить до себе./ Люк Тюйманс

/Ернест Гемінґвей інколи витрачав години на однісіньке речення. Не тому, що намагався написати один бездоганний рядок тексту, а тому, що прагнув зробити саме те речення ідеально допасованим до попереднього з плавним переходом до наступного — і щоб воно заразом сприяло розвиткові сюжету. Він думав про велику картину й окремі деталі./

/Не бійтеся досконалості, вам ніколи її не досягнути./Сальвадор Далі

/Мистецтво не існує саме собою, воно стає мистецтвом через увагу, яку ми йому приділяємо./ Марсель Дюшан

/Не варто чекати натхнення — за ним треба бігати з палицею./ Джек Лондон

/Найжахливіші перешкоди — це ті, які ніхто, крім тебе, не може побачити./ Джордж Еліот