"Сад власної глибини"

Чим глибше людина пізнала себе,  тобто свої страхи, мрії, бажання, тим більш творчою вона може бути у житті...Творчість виростає із "власної глибини"... Коли людина зустрічає іншу людину,  яка теж творить з "власної глибини",  спілкування  набуває  глибокого спільнотворення... Їх спілкування стає  натхненням один для одного, мов присутність музи  біля них, настільки вони відчувають себе наповненими новими ідеями, свіжістю думок, та дивовижних відкриттів від збагачення один одного...
Інтимність, це свого роду сад, в який людина запрошує іншу людину, якій довіряє...
В цьому саду вона відкриває  своєму "другові" свої скарби, квіти душі, мелодію серця, потаємні вразливі місця, де мало хто бував до цього часу із  "смертних"... Так виростає " едемське дерево  пізнання краси та любові" через спілкування обох душ в  дивовижному "саду закоханих двох сердець"...