ЯК ПРАВИЛЬНО ПІДГОТУВАТИСЯ ДО РІЗДВА ХРИСТОВОГО

 

1. СКЛАДІТЬ СПИСОК КНИГ, ЯКІ ДАВНО ПРАГНУЛИ ПРОЧИТАТИ, І ЗА МОЖЛИВОСТІ ЗРОБІТЬ ЦЕ
Спробуйте звернути свою увагу на духовну літературу. Для багатьох вона залишається невідомою. Насправді ж сьогодні церковні крамниці пропонують безліч цікавих книг. Це допомагає не лише поринути у світ автора, але й здійснити справжню мандрівку у глибини своєї душі. Ну й звичайно, не забувайте про Книгу книг – Святе Письмо.
2. ПРИДІЛІТЬ БІЛЬШЕ ЧАСУ СВОЄМУ СПІЛКУВАННЮ ІЗ БОГОМ
Будь-які стосунки у нашому житті потребують, щоб про них піклувалися. Це вимагає від нас певних зусиль. Упродовж нашого життя стосунки з близькими наповнені радістю, захопленням та близьким спілкуванням, а також періодами криз, мовчанням та небажанням говорити. Спробуйте у цей період Різдвяного посту проаналізувати свої стосунки із Богом, свою особисту молитву та відвідування храму задля молитви у спільноті. Відтак віднайдіть можливість, щоб ця молитва стала кращою, ще більш щирою та довірливою. І зрештою, не чекайте аж на неділю, щоб взяти участь у Літургії.
3. ПРИГОТУЙТЕ СМАЧНУ ПІСНУ СТРАВУ ТА ПОДІЛІТЬСЯ НЕЮ З ПОТРЕБУЮЧИМИ 
Не варто сприймати утримання від їжі лише як певне обмеження. Адже це також нагода спробувати нові страви та розвинути свої кулінарні здібності. З іншого боку, варто завжди мати на увазі, що під час посту не йдеться про дієту, але про жертву, яку ми здійснюємо зі щирого серця тому, кого любимо. Отож, дар нашого серця тим, хто потребує найнеобхіднішого, буде як ніколи доречним.
4. ЗНАЙДІТЬ БІЛЬШЕ ЧАСУ ДЛЯ ТИХ, ХТО ПОРУЧ
Рутина воєнного часу та сучасний темп життя не залишають нам часу і простору для тих, кого ми любимо. Але сьогодні вони так потребують нашої уваги, підтримки та допомоги. Зіграйте у ту чи іншу настільну гру, подивіться фільм із рідними та друзями, виберіть і роздрукуйте давні фото, – а головне, зробіть щось разом. Це заспокоює, надихає та відновлює сили: як тим, хто поруч, так і вам самим.
5. ЩОДНЯ ЗРОБІТЬ ОДНЕ ДОБРЕ ДІЛО. І ЦЕ – МІНІМУМ!
Кожного вечора християнин покликаний робити іспит совісті. Це своєрідний аналіз прожитого дня, підбиття підсумків про добрі і погані вчинки, слова чи думки. Огляньтеся навколо себе, знайдіть у собі силу помітити потребуючих і зробіть щось для них. Нехай це буде не просто чергова пожертва, але й слово розради; нехай це буде не нарікання, але слова подяки; зрештою, нехай це буде щось, що збудує нас, принесе нам користь і засвідчить нашу віру.
о. Іван Вихор, Патріарший паломницький центр УГКЦ