таємниця жіночого серця

   

 

Мужчина - это музыкант.
Женщина - высокочувствительный музыкальный инструмент, наподобие скрипки. Если мужчина безжалостно дергает её струны - получается болезненный раздражающий звук.Если же он играет с нежностью и любовью, то женщина звучит как удивительная и исцеляющая мелодия для всех...

афоризм

 Соломія нещодавно повернулась до  рідного міста з Варшави…Вона  любила піші прогулянки  містом, відвідуючи кав’ярні, книгарні, неначе туристка…Це відчуття, коли ти давно не мешкав в своїх рідних краях і коли через якийсь час повертаєшся, то все якось по новому розкривається, нові відчуття, враження,  оновлені відчуття від усього давно забутого, зустрічі з давно знайомими людьми приносять море задоволення в такі моменти.

•      Соломія, як давно тебе не бачила?
•     Уля, рада тебе зустріти! Куди поспішаєш?
•      На презентацію свого знайомого в книгарню, хочеш зі мною?
•       Хм, а хто і що презентують?
•       Мій друг, щойно видав книгу, страшенно популярний,  цікаво пише..
•     Хочу, я теж якраз розмірковую над книгою, цікаво було б познайомитись, поспілкуватись
•     Ходімо, за 15 хвилин вже початок

  Дівчата  поспішили на презентацію до книгарні, біля якої вони  зустрілись, там  було багато людей молодого віку, і юних дівчаток, як по всій книгарні  з цікавістю розглядали книги та спілкувались, молода приваблива музикантка з віолончеллю, привертала увагу стоячи посеред книгарні...

  Люди почали займати місця, залунала музика Баха, яка створила водночас романтичну піднесену атмосферу в книгарні, перенесла присутніх в якийсь інший вимір, наповнений поетичністю, витонченістю, романтизмом та філософською глибиною…

   По закінченню чарівної мелодії Баха, молодий цікавий письменник розпочав свою оповідь про написання роману про жінок, і свою пристрасть до музики, власне пояснюючи  чому в книгарні все розпочалось із музики....
   Він був одягнений в білу сорочку, чорний жакет та сірі штани костюмного стилю, виглядав  елегантно і стримано, легка небритість додавала йому мужності і таємничості…

Молодий письменник із запалом розповідав, як  він проводив вечори в архівах нашого міста, щоб краще зануритись у всю атмосферу кінця 19 ст коли Львів входив у склад Австро-Угорської монархії. Він досліджував наскільки фемінізація  були вже у Львові в той час, досліджував сексуальну тему, вподобання, і звичайний побут городян, але прагнув зазирнути дещо глибше шляхетних манер та етикетів. Інтригував, що  його роман розкриває цю тему  глибше.

•      А ти давно його знаєш Уля? Зацікавлено почала розпитувати Соломія
•       Ми з ним вчились в одній групі Університеті. А ти, правда, хочеш написати книгу?
•    Так я відвідувала  курс у Варшаві «Пристрасть до писання».Але ... писати краще  все таки на своїй мові  і  на Україні,  повернулась додому і  натхненна після  курсу, в пошуках  сюжету книги, є нестримне бажання написати роман.

  Музика ще декілька разів лунала різних авторів – і Моцарта і Вівальді, письменник розповідав, що його роман про жінок наповнений музикою та таємницями жіночих сердець, бо музика в нього і жінка це одна метафора, чоловік, якщо розгадує жіноче серце – то ніби грає витончену музику своїми стосунками із жінкою…
  Соломія розчинилась у цій творчій атмосфері музики, літератури, історій про кохання та Австро-Угорщину,  вона повністю поринула вже у сюжет  свого роману...