Танок, як книга почуттів

Наспів...

наспів, як сон, як сонце- тамбурин,

над квітами і косами пливе.

І в кожнім русі - чар лиш плин.

І чарами - вона живе.

Танок, як книга почуттів:

душа і плаче, і сміється.

Тривожний жест, на віях гнів

і знаки уст, і стогін серця...

Коли одні ми, я живу

твоїми рисами, очами!

Любові ж тихими словами,

лиш тамбурин мені шепнув...
автор Володимир Шилан